То було неймовірно, поспілкуватись про тараканів в своїй голові вживу з людьми, за якими щодня спостерігаєш в сторіс, і таки відрити цілий кладязь простору для змін. Вставати о 6:00 з величезною радістю, бо знаєш, шо біжиш по тих сходах, шоб зарядатись так, шо аж переповнюватиме
Дякую всім людям, які йшли разом ті 4 дні, як я вже казав, я всіх вас дуже полюбив, за такий коротесенький період часу, який був настільки насиченим і цікавим, що здалось ніби то тиждень пройшов) А може то через спокій, який супроводжувався повільним серцебиттям?
Кажуть, що наше відчуття часу напряму залежить від того, тому перезбудження, радість і тд так швиденько минають, натомість служба в церкві триває вічність) Намастенькі
Дякую вам
цей досвід показав яким цілісним та наповненим ю може бути життя, якщо ти занурюєшся усередину, ведеш щирий діалогі зі собою та живеш виходячи зі власної природи.